Субота
27.04.2024
08:19

Семенівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.

У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки його перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю, достатній рівень розумового розвитку й розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок. Необхідних для шкільного навчання.

Накопичення цих передумов – непроста справа. Що ж можна і чого не можна роботи до школи?

НЕ СЛІД:

• До приходу в школу змінювати режим життя дитини: позбавляти його денного сну, довгих прогулянок, ігор у достатній кількості4
• Оцінювати все, що робить малюк, так, як слід оцінювати діяльність учня;
• Проходити з дитиною програму першого класу, насильно змінюючи гру навчанням.

НЕОБХІДНО:

• прищепити дитині інтерес до пізнання на­вколишнього світу, навчити спостерігати, дума­ти, осмислювати побачене і почуте;
• навчити долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час;
• вчити дитину слухати і чути своє оточення, поважати чужу думку, розуміти, що свої бажан­ня потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей - дітей і дорослих, прагнути реально оцінювати свої дії й досягнення.

Світогляд дитини, її знання - це те, про що вона дізналася з вашою допомогою за усі дошкільні роки - знання про навколишній світ, від найближчих його виявів, які вона без­посередньо засвоїла, і до віддалених, які дитина засвоїла, коли їй пощастило подорожувати з вами, з ваших розповідей, бесід, домашніх за­нять, з книжок, радіо, телевізора, від друзів тощо:

Світогляд дитини - це те, що вона:

• знає про себе (прізвище, ім'я, адресу), свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), своє село, місто, вулицю (трохи історії, назви вулиць, важливі місця, ви­датні люди);
• знає про явища природи: пори року, їх по­слідовність (яка пора року настане після літа, а яка після весни, назвати все по порядку), місяці кожної пори року, їх загальну кількість і по­слідовність; дні тижня, частини доби; про сон­ це, дощ, сніг, урожай; що таке борошно, цукор і як їх роблять, з чого роблять хліб тощо;
• знає про світ;
• полюбляє робити у вільний час (улюблені книжки, музика, вірші, казки, оповідання, пись­менники, художники, композитори);
• знає про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вулиці - за своєю вихованість невихованістю; добротою, чуйністю - байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні і непорядні люди;
• знає про сучасну техніку, транспорт.

Перш, ніж почати читати, дитина повинна навчитися слухати, з яких звуків складають слова, які вона вимовляє. Вона повинна навчитися робити звуковий аналіз слів, тобто вміти назвати звуки, з яких складається слово.

ЧИ ГОТОВА ДИТИНА ДО ШКОЛИ?

Щоб правильно організувати процедуру тестування та уникнути можливих помилок, а т кож перевірити себе як експериментатора, пропонуємо поради:

1. Запропонуйте дитині завдання у формі спільної гри. Це дозволить зняти зайве напруження, викличе довіру довас, зробить ситуації природнішою. Дитина може захопитися процесом і не переживатиме приводу можливих помилок та оцінки її компетентності.

2. Створіть сприятливі умови. Перевірте чи зручно дитина сидить, чи достатньо тихо та світло в кімнаті, чи ні відволікає її щось від роботи.

3. Переконайтеся, ще дитина добре почуваєть­ся (нагодована, бадьора, в міру спокійна).

4. У процесі тестування зберігайте нейтралі­тет: не піддавайтеся на провокаційні прохання дитини підказати або зробити завдання за неї.

5. Похваліть дитину за успішно виконане завдання, підтримайте, якщо у неї виникли сум­ніви.

6. Не виправляйте помилок. Закінчуйте ро­боту на позитивній ноті незалежно від резуль­татів. У розв'язанні останнього завдання ви мо­жете підказувати дитині, але бали за це завдан­ня не ставте.

7. Давайте завдання невеликими блоками (не більше ніж 30 хв) з перервами. Намагайтеся до­тримуватися схеми: «легкі, важкі, легкі, відпо­чинок». У цьому випадку ви зведете до мінімуму помилки, які дитина може зробити через пере­напруження.

ВИ ПОВИННІ ПАМ'ЯТАТИ ПРО ДЕЯКІ ОБ­МЕЖЕННЯ ЩОДО ТЕСТІВ:

1. 1.Психологічні тести не мають оці­нок «добре», «погано». Найбільше, що може дати тест, - це можливість по­рівняти рівень розвитку дитини з іншими за цією ознакою, теоретич­но - з дітьми того самого віку та статі.
2. 2.В основі тестів лежить вірогід­ність, тому висновків на 100 % робити не можна.
3. 3.Людина - істота цілісна. Не можна виривати її окремі риси з контексту та за результатами однієї про­веденої анкети робити висновок про особистість загалом.
4. 4.Будь-який результат - це інфор­мація, яку можна використати з різною метою. Не навішуйте ярликів («у ди­тини погана пам'ять»), а намагайтеся допомогти дитині розвиватися.

ТЕСТИ ДЛЯ БАТЬКІВ

ТЕСТ 1

Дає змогу визначити, наскільки у дитини розвинені вольові звички - стійкі способи саморегуляції діяльності (трудової, навчальної) та спілкування. Вони є основою довільного запам'ятову­вання, уваги, навичок мислення.

1. Чи достатньо сформовані у дити­ни гігієнічні навички (чистить зуби вранці, миє руки перед їжею)?

а) робить завжди сама, без нагадування;

б) робить завжди, але інколи треба нагадувати;

в) без спеціального нагадування не робить.

2. Чи допомагає дитина вдома по господар­ству (миє посуд, прибирає постіль, накриває на стіл)?

а) робить постійно;

б) робить часто;

в) робить дуже рідко.

3. Чи є у дитини стійкі навички самообслу­говування (може сама собі приготувати бутер­брод, одягнутися відповідно до погоди, зав'яза­ти шарф)?

а) є достатньою мірою;

б) є деякі;

в) немає.

4. Чи вміє дитина утримувати увагу досить тривалий час (15-20 хв), коли знаходиться сама (у читанні вголос, малюванні, грі)?

а) дуже часто вміє;

б) вміє зрідка;

в) не вміє.

5. Чи здатна дитина керувати своїми бажан­нями (не їсть перед їжею цукерок, хоч вони їй доступні; не капризує, коли старші щось забо­ронили)?

а) уміє достатньою мірою;

б) уміє тільки зрідка;

в) не вміє.

6. Чи вміє дитина поводитися за столом (пра­вильно сидить, охайно їсть)?

а) як правило, вміє;

б) вміє, але робить далеко не завжди;

в) не вміє.

7. Чи є у дитини більш-менш стійкі інтере­си: слухання музики, малювання, заняття мова­ми, конструювання, ліплення з пластиліну?

а) всі досить стійкі;

б) інтереси є, але весь час змінюються;

в) наявні інтереси відсутні.

8. Чи вміє дитина поводитись у суспільстві (не перебиває старших, без нагадування вітаєть­ся, прощається, дякує)?

а) вміє;

б) вміє, але інколи доводиться нагадувати;

в) не вміє.

9. Чи дотримується дитина певного режиму дня (часу прогулянки, їжі)?

а) як правило, так;

б) взагалі дотримується, але інколи порушує

в) ні, не дотримується.

10. Якщо дитина ставить запитання, чи зав­жди вона вислуховує відповіді?

а) як правило, з цікавістю вислуховує пояснення;

б) інколи, відповідаючи на запитання, не слухає, відволікається;

в) інколи запитує просто так, не потребуючи відповіді.

11. Чи прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки, зошити після читання, письма?

а) завжди прибирає;

б) завжди прибирає після нагадування;

в) не прибирає.

Аналіз результатів

Перший варіант відповіді (а) в кожному за­питанні - 3 бали, другий (б) - 2 бали, третій (в) - 1 бал.

Потім знаходять суму балів, одержаних в усіх 11 запитаннях.

Рівень сформованості вольових звичок ви­значається за такими критеріями:

• високий – 33-27 балів;
• хороший – 26-22 бали;
• середній - 21-18 балів;
• низький - 18 балів і нижче.

ТЕСТ 2

Дає змогу визначити, чи готові ви від свою дитину до школи.

1.Мені здається, що моя дитина вчитися гірше за інших дітей.

2.Я побоююсь, що моя дитина часто ображатиме інших дітей.

3.На мій погляд, чотири уроки - це непомірне навантаження на малюка.

4.Важко бути впевненим, що вчителі менших класів добре розуміють дітей.

5.Дитина може спокійно вчитися тільки в тому випадку, коли вчителька - її рідна мати.

6.Важко уявити, що першокласник може швидко навчитись читати, писати, рахувати.

7.Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.

8.Боюся навіть думати про те, що моя дитина обходитиметься без денного сну.

9.Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається доросла незнайома людина.

10.Моя дитина ніколи не ходила до дитячого садка і весь час проводила з матусею.

11.Початкова школа, на мою думку, рідко здатна чогось навчити дитину.

12.Я побоююсь, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

13.Мій малюк значно слабший за своїх од­нолітків.

14.Боюсь, що вчителька не зможе правильно оцінити успіхи кожної дити.

15.Моя дитина часто каже: «Мамо, ми підемо до школи разом!»

Впишіть свої відповіді до таблиці 3: якщо ви згодні з твердженням, напишіть хрестик після косої рисочки, якщо незгодні - залиште клітин­ку порожньою.

Таблиця З

1	2	3	4	5
1)	2)	3)	4)	5)
6)	7)	8)	9)	10)
11)	12)	13)	14)	15)
Разом

Аналіз результатів

• •до 4 балів - це означає, що у вас є всі підстави оптимістично чекати 1 вересня (ви самі до­статньо готові до шкільного життя вашої дити­ни);
• •5-10 балів - краще підготуватися до мож­ливих труднощів заздалегідь;
• •10 балів і більше - було б непогано порадитися з дитячим психологом.

А тепер звернемо увагу на те, в яких стовпчи­ках отримано 2 чи 3 хрестики:

1— необхідно більше займатися іграми і зав­даннями, які розвивають пам'ять, увагу, дрібну моторику;

2— необхідно звернути увагу на те, чи вміє ваша дитина спілкуватися з іншими дітьми;

3— передбачаються труднощі, пов'язані із здоров'ям дитини, але ще є час для загартуввання;

4— побоювання, що дитина не знайде кон­такту з учителем: треба пограти з дитиною в сюжетно-рольові ігри за шкільною тематикою;

5—дитина дуже прив'язана до матері. Може, краще віддати її в невеличкий клас чи віддати до школи на наступний рік? У будь-якому ви­падку корисно пограти з дитиною в школу.

 

Інструктивно-методичний лист щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів

Відповідно до статті 18Закону України "Про загальну середню освіту"зарахування дітей до першого класу початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форми власності (у тому числі ліцеїв, гімназій, колегіумів, коледжів, що містять у своїй структурі школу І ступеня) здійснюється на безконкурсній основі. Відтак, проведення тестувань, вступних випробувань, співбесід, інших заходів, що мають на меті встановлення відповідності рівня підготовки дитини до школи, не допускається.

Відповідно до Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003№ 389та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 4 липня 2003 р. за № 547/7868, на конкурсній основі (співбесіда) організовується прийом до першого класу виключно у спеціалізованих школах (школах-інтернатах).

Під час проведення співбесіди у спеціалізованих школах (школах – інтернатах) забороняється перевірка знань з математики, вмінь з читання і письма та іноземної мови. Співбесіда може мати на меті винятково пересвідчення достатності рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення дисциплін відповідно до спеціалізації закладу, наприклад, фонематичний слух.

Результати співбесіди оголошуються не пізніше 5 днів після її проведення. Діти зараховуються до навчального закладу за наказом директора до початку навчального року.

Прийом дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів (у тому числі ліцею, гімназії, колегіуму, колежу, що містить у своїй структурі школу І ступеня), які працюють, (планується організація навчання) за науково-педагогічними проектами, також відбувається на безконкурсній основі. Можливість успішно навчатись за обраною програмою має забезпечуватись не селекцією дітей, а створенням відповідних навчально-виховних умов для всіх дітей, які є учнями даного навчального закладу.

Дітям, які вступають до першого класу школи І-ІІІ ступеня, що обслуговує мікрорайон, де мешкає дитина, не може бути відмовлено у зарахуванні.

У випадках, коли кількість заяв щодо вступу дитини до першого класу загальноосвітнього навчального закладу не за місцем проживання перевищує кількість вільних місць, перевага надається тим, чия заява була зареєстрована раніше.

Інформація про закріплення (чи відсутність закріплення) за певним загальноосвітнім навчальним закладом мікрорайону (певної території обслуговування) обов’язково має розміщуватись на сайтах школи та інформаційному стенді для батьків майбутніх першокласників.

Для прийому до першого класу батьки або особи, які їх замінюють, надають такі документи:

· заява на ім’я директора школи;

· копія свідоцтва про народження дитини;

· медична картка встановленого зразка.

Інших документів для зарахування дитини до 1 класу не передбачено. Також не можуть вимагатися відомості про місце роботи, посади батьків або осіб, що їх замінюють та інша інформація, не передбачена чинним законодавством.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки несуть відповідальність за стан здоров'я дитини, її фізичний розвиток.

Відповідно до статтей 12, 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов'язані надавати об'єктивну інформацію особам, яким проводять щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень і можливі після вакцинальні ускладнення. Особам, що не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Питання про відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією (наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.11.2002 № 434 та затвердженого цим наказом примірного "Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу").

Директор департаменту Ю. Г. Кононенко